Проблема домагань у громадських місцях: реальні історії, які навчають

Це має знати кожен і кожна

Проблема домагань у громадських місцях: реальні історії, які навчають

Домагання у громадських місцях — часто табуйована тема. Хто цього зазнав, зазвичай намагається замовчувати, а хто став випадковим свідком, але не втрутився — прагне швидше натиснути на клавішу Delete і стерти цю ситуацію з пам’яті.

Ми бачимо, як це відбувається, але намагаємось не звертати увагу. Ми відчуваємо, що хочемо висловитися, але мовчимо з обережності. Ми всі хочемо щось зробити з цим, але не знаємо що. Або ще гірше — у підсумку ми думаємо, що «нічого страшного не сталося».

Проблема домагань у громадських місцях: реальні історії, які навчають

Небажані дотики, словесні знущання, жарти на рахунок зовнішності з вуст незнайомих людей — все це про домагання у громадських місцях. Такі ситуації трапляються у громадському транспорті, на розважальних заходах, в інтернет-просторі. І це проблема №1, з якою найчастіше стикаються дівчата та жінки у всьому світі.

Проблема домагань у громадських місцях: реальні історії, які навчають

Вирішивши глибше ознайомитися з даною проблемою, L’Oréal Paris спільно з IPSOS та Корнелльським університетом провели дослідження. Результати продемонстрували, що часто людям буває складно виявити домагання у громадських місцях і зрозуміти, як безпечно втрутитися в подібну ситуацію.

Хвилинка статистики

Проблема домагань у громадських місцях: реальні історії, які навчають

Для українок дана проблема теж актуальна. Щоб більш повно її окреслити, ми вирішили поговорити з жінками, що зазнавали стріт-гарасменту. Вони поділилися своїм особистим досвідом та відчуттями.

Надія, 20 років, Київ

Проблема домагань у громадських місцях: реальні історії, які навчають

Я лежала на пляжі, занурена у сюжет книги. Надворі спекотний літній день, багато сімей, компаній друзів відпочивають, грає музика. Неочікувано мене хапають за руку, стрімко піднімають на ноги і тягнуть до води з несамовитими криками «Девушка, пошли купаться». Не розуміючи, що відбувається, я починаю пручатися і кричати, аби мене відпустили. Чоловік, що тягнув мене до моря, досить сильно тримав мене за зап‘ястя руки й з того як я опиралася було помітно, що я потребую допомоги. Та абсолютно ніхто з оточуючих не реагує на мої крики.

Неочікувано мене хапають за руку, стрімко піднімають на ноги і тягнуть до води з несамовитими криками «Девушка, пошли купаться».

Мене дотягнули майже до моря, і лише тут вдалося вирватися. Я повертаюся до місця, де лежала, поквапом збираю речі і втікаю з пляжу. Я розумію, що тут я зовсім не в безпеці. По дорозі ще раз потрапляю на очі тим чоловікам, які влаштували ці «розваги». Вони вони сміялись, щедро осипали мене бризками води і вульгарними коментарями щодо мого тіла.

 

Так незатишно я себе ще ніколи не почувала. Хоча це трапилося засвітла, в оточенні великої кількості людей. Не один день я відходила від тієї ситуації. Не одна серветка мені знадобилася, щоб витерти сльози. Ще довгий час я не могла сприймати дотики. Хоча для тих чоловіків це, певно, була звична історія. Навряд чи вони взагалі уявляли, як сильно вона мене зачепила.

Вікторія, 34 роки, Кропивницький 

Проблема домагань у громадських місцях: реальні історії, які навчають

Мені було 13. Я стояла на зупинці у центрі міста. Аж раптом до мене підійшов дорослий чоловік років за сорок. На питання «Як тебе звати?» я як вихована дівчинка відповіла. Після цього він запросив до себе додому, щоб гарно провести час. Я відмовилася і сказала, що мене чекають вдома. Проте він продовжував наполегливо умовляти мене, аж поки не приїхав мій транспорт.

Весь час, що ми стояли на зупинці, я не знала куди себе подіти та як і до кого звернутися з проханням про допомогу.

Весь час, що ми стояли на зупинці, я не знала куди себе подіти та як і до кого звернутися з проханням про допомогу. Коли приїхав тролейбус, який чекала, я швидко у нього застрибнула і поїхала. Але забрала з собою увесь той страх, який поселився у мені після цієї ситуації.

На щастя, я більше ніколи не зустрічала того чоловіка, проте почуття незахищеннності ще довго не давало мені спокою. Я не почувала себе у безпеці, коли знаходилася у громадських місцях одна.

Проблема домагань у громадських місцях: реальні історії, які навчають

Таких історій багато. Що з цим робити і як собі допомогти, якщо це трапилося з вами чи вашими близькими, – розповідає правозахисниця, співзасновниця організації «Жіночі перспективи», а також тренер міжнародної освітньої програми Stand Up, про яку мова піде пізніше, Марта Чумало. 

Які основні рекомендації для тих, хто зіштовхнувся із домаганнями у громадських місцях?

Марта: Якщо ви зіштовхнулися з домаганнями у громадському місці, потрібно згадати: ви — не винні. У домаганнях та насильстві завжди винна людина, котра їх вчиняє. Ця людина хоче залишитися з вами наодинці, без свідків. Коли ж з’являються свідки — домагання припиняються. Тому, якщо це відбувається, озирніться навколо і пробіжіться очима, чи немає поряд людей, які могли б допомогти. 

Можна звернутися до когось, хто знаходиться при виконанні службових обов’язків. Це може бути офіціант, поліцейський чи водій. Можна почати розмову з кимось з оточуючих, вдаючи, що ви знайомі, чи звернутися до них за допомогою у чомусь. Як варіант — можна впевнено озвучити людині, котра здійснює домагання, що вам це не подобається і що це має негайно припинитися. Пам’ятайте, «ідеальної» реакції не існує, тому будь-яка ваша дія допоможе нівелювати цей неприємний досвід. Навіть втеча. Це значно краще, ніж завмирання.

Як пережити ситуації, пов’язані з домаганнями у громадських місцях?

Марта: Спочатку знову варто згадати: ви — не винні у тому, що трапилося. І далі допомогти собі. По-перше, після того, як ви опинилися у безпечному місці, зробіть кілька ковтків води і переведіть увагу на дихання. Спробуйте дихати животом — саме так ви допоможете тілу краще справитися зі стресом. По-друге, корисно з кимось поговорити про те, що трапилося. Подзвоніть подрузі чи близькій людині чи на гарячу лінію підтримки. Можете зробити собі якийсь приємний подарунок. 

На жаль, ми живемо у неідеальному світі, де часом відбуваються небажані чи неприємні ситуації. Домагання у громадських місцях можуть завдати шкоди, знизити почуття власної гідності, вплинути на психологічний стан. Але важливо пам’ятати, що це не ваша провина і що є багато способів допомогти собі самостійно чи звернутися за допомогою до інших. 

Проблема домагань у громадських місцях: реальні історії, які навчають

Міжнародна освітня програма Stand Up від L`Oreal Paris та неурядової організації Hollaback! пропонує рішення: приєднатися до руху та пройти навчання по даній темі. Ініціатива покликана запобігти домаганням у громадських місцях з метою створення безпечного, інклюзивного простору для всіх. В Україні Stand Up стартувала 8 березня та була реалізована у партнерстві з UNFPA — Фондом ООН у галузі народонаселення. 

Проблема домагань у громадських місцях: реальні історії, які навчають

Мета на глобальному рівні — навчити 1 мільйон осіб в усьому світі, як протидіяти домаганням, якщо вони стали свідками або самі зазнали домагань у громадських місцях, та, зрештою, посприяти побудові культури, в якій такі дії вважатимуться неприйнятними.

Схвалена експертами програма навчання базується на методології «5Д»: «Direct» — Діяти прямим втручанням, «Distract» — Діяти на відволікання, «Delegate» — Долучати інших, «Document» — Документувати, «Delay» — Допомогти згодом. Застосовуючи ці тактики, можна ефективно й безпечно протидіяти домаганням у громадських місцях.

Проблема домагань у громадських місцях: реальні історії, які навчають

У соціальних мережах амбасадорки бренду L`Oréal Paris приєдналися до міжнародного руху проти домагань у громадських місцях. Селін Діон, Віола Девіс, Гелен Міррен, Єва Лонґорія, Кетрін Ленґфорд, Сінді Бруна, Енді Макдавелл, Лума Ґроте, Луїз Бурґуан, Лія Кебеде, Су Джу Пак і Аджа Наомі Кінг — знімки інфлюенсерів з літерою D на долоні стали своєрідним insta-челенджем.

Проблема домагань у громадських місцях: реальні історії, які навчають

Приєднатися до руху Stand Up та пройти безкоштовне навчання може кожен охочий. Для цього потрібно лише обрати на сайті один із двох варіантів: 1-годинний вебінар від кваліфікованих тренерів чи скорочений тренінг на сайті програми. І все, навчання почалося! Без сумнівів, цей час пройде з користю, адже чим більше ми знаємо, тим безпечніше почуватимемося у публічному просторі. 

 

Источник

Похожие записи: